Стили архитектуры

100 РОКІВ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА ЗА 100 ХВИЛИН

           Читає Аліса Ложкіна, куратор "Мистецького Арсеналу"лу"

Как это было: тайны, которые скрывают средневековые замки

Средневековые замки на самом деле были не просто большими крепостями с массивными каменными стенами. Это были гениально разработанные укрепления, в которых использовалось множество остроумных и творческих способов защитить жителей замка от нападения врагов. Буквально все - от наружных стен до формы и расположения лестниц - было очень тщательно спланировано, чтобы обеспечить максимальную защиту обитателей замка. В этом обзоре про малоизвестные секреты, скрывались в конструкции средневековых замков.Читати далі

Описания картин художников

     Описания картин художников

О чем рассказывает фасад готического собора

Почему средневековый собор можно читать как книгу.

Собор — это одновременно образ созданной творцом Вселенной и энцикло­педия, вобравшая в себя главные представления эпохи Средневековья. Средневековый человек читал фасад собора как книгу: скульптурные изо­бражения рассказывали ему о природном и животном мире, о христианской истории и символах. После Тридентского собора   привычные представле­ния о человеке и устройстве мироздания ушли в прошлое, а язык готических храмов постепенно стал забываться. Только в конце XIX — начале XX века ученые вновь нашли в средневековой архитектуре смысл. Первым рас­шифровал фасады готических соборов французский искусствовед Эмиль Маль (1862–1954): соотнося с изображениями средневековые тексты, он определял, кто есть кто на поверхности храмовой стены. Читати далі

Автор Анастасия Егорова

Вітчизняні пам’ятки мистецтва Середньовіччя.

З IX ст. Київська Русь почала активно контактувати з Візаитісю знаменитим шляхом «з варягів у греки». Поїздка київської княгині Ольги до імператора  Костянтина Багрянородного в середині X ст. мала велике значення для подальшого розвитку торговельно-політичних відносин між обома державами і поширення християнства на Русі.
Читати далі

Унікальний храм, загадку якого не можуть розгадати вже багато століть

Дивлячись на цей унікальний храм, важко собі уявити, як взагалі його вдалося побудувати! За оцінками вчених, для цього було потрібно не менше 150 років. Читати далі 

Віртуальні музеї України

На сторінках цього сайту є віртуальні музеї України, та про мистецьку українську діаспору

Золота пектораль:таємниця Великого скіфа

Це сталося о 14–й годині 30 хвилин під час розкопок на кургані Товста Могила у Дніпропетровській області. За переказами, керівник експедиції Борис Мозолевський перед тим, як виїхати на розкопки, залишив записку такого змісту: «Зобов’язуюсь знайти щось велике і блискуче». І дійсно так! Пектораль із золота 958 проби датується IV ст. до н. е., її вага — 1150г, а діаметр— 30,6см.  Читати далі

Галерея Боргезе

Оточена шикарним мальовничим парком площею 80 га, галерея Боргезе - один з найбільш відвідуваних художніх музеїв Риму. Причина її популярності проста - в її 75 залах знаходиться одне з найкращих зібрань скульптури і живопису італійського Відродження в світі, що належали одній сім'ї.

27 березня – Всесвітній день театру.

                               Найгарніші театральні будівлі України: рейтинг від телеканалу "Культура"

Тарас Шевченко як художник

Найяскравішою постаттю українського образотворчого мистецтва 1840-1860 pp. був Тарас Шевченко. Вступивши 1838 р. до Петербурзької Академії мистецтв, він закінчив її 1845 р. із срібною медаллю, одержавши звання "вільного художника". Своїм фахом Т. Шевченко вважав саме малярство. Відомо понад 1000 його творів образотворчого мистецтва. Талант Т. Шевченка як художника виявився в портретному, жанровому, пейзажному та релігійному малярстві. Він пробував себе в скульптурі, різьбі й гравюрі. Особливе визнання мали його офорти. За них 2 вересня 1860 р. рішенням ради Академії його було обрано академіком з гравірування на міді.

   Тарас Шевченко малював картини, пейзажі й портрети, звертаючись до історії українського народу, його побуту. У Петербурзькій Академії мистецтв він створив картини у романтичному стилі "Хлопчик, що ділиться хлібом із собакою" (1840), "Циганки" (1841) та ін. Т. Шевченко водночас є основоположником реалізму в українському малярстві. Реалізмом відзначається його найбільший за розміром твір олійного живопису "Катерина" (1842), який через драму української дівчини-кріпачки розкриває трагедію самої України. Сценка з життя українського селянина змальована в картині" Селянська родина" (1843).

   Подорожуючи Україною і зібравши багатий матеріал, Тарас Шевченко задумав створити серію офортів під назвою "Живописна Україна". Здійснити це йому не вдалося. Проте уявлення про зміст і характер нереалізованого задуму дають офорти "Судна Рада", "Дари в Чигирині", "Старости", "У Києві" та "Видубицький монастир", що відзначаються блискучою технікою, життєвою та історичною правдою. Автор першої книги про Шевченка-художника О. Новицький так говорив про картину "Судна Рада": "Тут саме життя, як воно є, без усякої прикраси, чого російські малярі ще довго й пізніше не могли дати".

   З часом творчість Шевченка-художника здобула визнання не лише в Росії, а й у світі. Вона стала доповненням його поетичної творчості, з якою утворювала органічну цілісність, і свідчила про його прагнення засобами мистецтва виховувати в суспільстві любов до України, її народу.

   Як представник останної доби класичності (часи Бідермайєр), Шевченко уникав великих академічних полотен, а його творчість найкраще виявлялася у невеликих інтимних речах. Правда, він не уникав і більших образів олійними фарбами (як відомий його образ «Катерина»), але особливу малярську славу йому здобули портрети — як елегантні жіночі, так і повні індивідуальності чоловічі. У романтичних картинах «Селянська родина», «Циганка-ворожка» та інших уже помітний відхід від чистого академізму. Різнобічний талант митця досяг висот і в художній графіці (серія «Живописна Україна» тощо). 1860 року Тарасові Шевченку надали звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв. Нажаль, заслання та заборона малювати перешкодили розкритися в повній мірі його живописному таланту.

10 маловідомих українських художників зі світовими іменами, які нам варто знати (фото

Українська земля народила чимало геніїв. Та часто траплялося так, що вирощувала їх талант чужина. З їх творчістю знайомі фахівці мистецтва, та для широкого загалу вони залишаються невідомими. Визнані світом, та маловідомі на батьківщині, ці митці сьогодні заслуговують на те, щоб їх імена знав кожен українець.

Представляємо вам 10 українських художників кінця ХІХ – початку ХХ століть, творами яких захоплювались у всьому світі

Наочний гід по архітектурі

                                            video AdMe.ru.

Загадки екзотичних звірів Марії Примаченко

9 лютого вперше за роки незалежності в Україні відкрилася найбільшаретроспективна виставка однієї з найгеніальніших вітчизняних художниць ХХ століття — Марії Примаченко.

Виставка називається "Неосяжне" — і це слово якнайточніше описує не лише масштаб експозиції, до якої ввійшло понад 300 робіт художниці, — але й рівень осмислення її творчості.

КАЗИМИР МАЛЕВИЧ ТА ЙОГО "ЧОРНИЙ КВАДРАТ"

"Мистецтво живопису, скульптури, слова було до цього часу верблюдом, нав'юченим різним мотлохом одалісок, єгипетськими і персидськими царями Соломонами, Саломеями, принцами, принцесами з їхніми улюбленими собачками і блудом венер, – пише художник Казимир Малевич у брошурі "Від кубізму до супрематизму", виданій до відкриття у Санкт-­Петербурзі виставки "Нуль-десять" 1 січня 1916 року (19 грудня 1915-го за старим стилем.) 

У розвитку культури Русі проявлялися як загальні закономірності, так і національні особливості. Її основа — самобутня культура східнослов'янських племен. Принциповим рубежем у розвитку культури стало прийняття християнства. Значним був уплив візантійської культури. На відміну від Західної Європи, на Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. Намітилася прогресивна тенденція диференціації духовної культури. У відносно короткі терміни Київська Русь зробила величезний крок, вийшовши на загальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її сферах перевершивши його. Нові віяння в культурі, більша регіональна своєрідність з'явилися у зв'язку з феодальною роздрібненістю. Однак для закріплення і розвитку культурної динаміки Русь потребувала відновлення політичної єдності.

                       КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Трипілля

Трипі́льська культу́ра, культу́ра Кукуте́нь (рум. Cucuteni, або культурна спільність «Кукуте́нь-Трипі́лля») — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля.

Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я

Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я — міста-держави, засновані греками в період VII–V століть до н. е. на узбережжі Чорного моря в межах сучасної територіїУкраїни.

Ольвія

О́львія (Óλβια — щаслива)  (Сабія, пізніше Борисфеніда, ще пізніше Ольвія чи Ольвіополіс) — найважливіша грецька колонія в Нижньому Побужжі, в дельті Гіпаніса (Буга) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями з Мілету в 647—646 р.